Порівняльна дія селенізованої біомаси дріжджів Phaffia rhodozyma та селеніту натрію на окремі показники метаболізму щурів за умов оксидативного стресу

М. В. Камінська, Н. І. Борецька, Г. І. Нечай, С. В. Гураль, Г. В. Колісник

Наведено порівняльні дані про вплив селенізованої біомаси каротиносинтезувальних дріжджів Phaffia rhodozyma та селеніту натрію на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів, активності ферментів антиоксидантного захисту та амінотрансфераз у крові та печінці щурів за умов змодельованого тетрахлорметаном оксидативного стресу. Встановлено позитивний ефект при застосуванні біомаси дріжджів: зниження активності аланінамінотрансферази у плазмі крові щурів на 47 % та аспартатамінотрансферази на 9 %, зменшення вмісту дієнових кон'югатів у 3,6 раза та ТБК-активних продуктів у печінці щурів на 18 % порівняно з групою стрес-контролю. При застосуванні селеніту натрію активність АлАТ у плазмі крові зросла на 51 %, однак зменшився вміст дієнових кон'югатів та ТБК-активних продуктів у печінці інтоксикованих щурів. Введення в раціон інтоксикованих тетрахлорметаном щурів біомаси дріжджів P. rhodozyma, з вмістом селену 2 мкг/г сухої маси проявляє кращу захисну дію від наслідків оксидативного стресу, ніж селеніт натрію.

скачати повний текст статті в форматі PDF