Зміни мембранного потенціалу у зародків шпорцевої жаби (Xenopus laevis) після впливу електромагнітних тапостійних магнітних полів

О. С. Яремкевич, Д. І. Санагурський

Досліджено вплив різних видів магнітних полів - електромагнітного поля (ЕМП) різних потужностей (20 Вт, 40 Вт, 60 Вт) та ультрависокої частоти (27, 14 МГц), змінного електромагнітного поля (З МП) частотою 50 Гц від соленоїда та постійного магнітного поля (ПМП) напруженістю 2000 Ерс. на зміни електрофізіологічних параметрів зародкових клітин у шпорцевої жаби (Xenopus laevis)на ранніх етапах розвитку та їх виживання після омагнічення.

Проведена оцінка впливу цих полів на зміни мембранного потенціалу плазматичних мембран зародків шпорцевої жаби протягом періоду синхронного дроблення бластомерів (2-32 бластомери) у ранньому періоді розвитку і встановлено, що після впливу ЕМП спостерігається чітка її залежність від потужності наведеного поля, що проявляється як в гіперполяризації мембрани, так і в таких параметрах коливань МП як амплітуда та період. Крива динаміки коливання МП при дії ЗМП мало відрізняється від контролю, лише проявляється в крутизні наростання МП, яка значно перевищує таку в контролі. ПМП сприяли зниженню рівня МП (~ на 20 мВ) і збільшенню періоду (~ на 33 %) та амплітуди (~ на 46 %) коливань рівня МП під час поділу бластомерів.

Ключові слова: плазматична мембрана, зародки, поділ бластомерів, електромагнітні поля, змінні магнітні поля та постійні магнітні поля.

скачати повний текст статті в форматі PDF